Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не поодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо — українці.
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини,
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.
Згадайте нас — бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.
Уривок з поеми "Голодомор" Ніна Виноградська
Учні 10-А класу переглянули документальний фільм та вшанували хвилиною мовчання пам'ять тих, хто за шматок хліба не доносив на брата, сусіда, знайомого, не виривав останній окраєць з голодних дитячих очей та рученят, не торгував святинею. По завершенню заходу присутні запалили свічку пам’яті, і вона стала даниною тим, хто навічно відійшов від нас у 1933 році.
Немає коментарів:
Дописати коментар